Ліма. Перу

Загальна думка про Ліму – не туристичний напрямок, хоча як на мене це абсолютно несправедливо. Столиця Перу – величезна, в самому місті проживає 11 млн людей. Це мікс давної історії з пам’ятками, які датуються до н.е з колоніальною культурою і сучасністю.

Перу асоціюється в першу чергу з цивілізацією інків, але насправді ця цивілізація існувала досить короткий історичний час – трохи більше 100 років (15-16 століття), а перші люди з’явилися на цій території більше 11 тис. років тому. Тож інки багато в чому використали те, що було розвинене іншими культурами до них, удосконаливши деякі речі, і звичайно пішовши далі. Але через те, що письмових джерел народи, які проживали на території сучасного Перу, не залишили, доступним були в першу чергу описи іспанців, які в 17 столітті колонізували країну, а вони своєю чергою крім інків нікого іншого не знали, от власне їх і описували, не особливо цікавлячись тим, яка тут історія. Отак і виникла асоціація про Перу з інками, а не з культурою nazca скажімо.

Цікаво, що інки – це не народність, це скоріше релігія, інками могли вважатися всі, хто дотримувався трьох простих правил: не кради, не бреши, не лінуйся.

Ще цікаво, що уряд реально контролює тільки частину території, яка офіційно належить Перу. Велика частина країни - це джунглі, в яких живуть дикі племена, частина з яких до цього часу є канібалами. Ще десь по джунглях бігають залишки терористів, колись це була велика проблема для країни, і напевно тому до цього часу поліція їздить на суперброньованих авто, але наразі в країні досить спокійно і в місцях для туристів – абсолютно безпечно.

Віза

для українців не потрібна

Валюта

Соль, курс до долара 1 до 3.

Поміняти можна в готелі, наприклад, але треба мати на увазі, що тут можуть бути обмеження, наприклад можуть міняти не більше 50 доларів на добу. Інший спосіб – в центрі міста є повно людей в жакетах, подібних на дорожну службу, з написами «валюта» - це цілком собі офіційні міняли валюти.

Як дістатися

Літак до Ліми, яка має досить великий міжнародний аеропорт. Аеропорт не найзручніший на світі, часом з дивними штуками – чомусь наприклад ємкості для туалетного паперу в залізній клітці під замком (щоб туристи не вкрали і не повезли до дому?), або зроблений як open space перший поверх, де реєстрація і вихід до митниці, перегороджені живим парканом з поліції, тож від реєстрації до ескалатору треба обходити вулицею. І власне вперше бачила, що поліція так само стоїть на кожних дверях. Але не зважаючи на деякі дивакуватості, аеропорт нормальний.  

Житло

Місто ділиться на декілька районів: історичний центр, туристичний Мірафлорес, фешенебельний Сан-Ісідро, артистичний Баронко. Цікаво, що голова району насправді має повноваження і відповідальність мера, голова Мірафлоресу, наприклад, регулярно виділяє кошти на підтримку історичних заповідників, бо чомусь вони належать до зони відповідальності району, а не країни чи хоча би міста.

Найчастіше туристи вибирають для житла Мірафлорес, але мені подобається більш комфортний і сучасний Сан-Ісідро. Історичний центр однаково далеко від обох районів, але Мірафлорес в більшості дуже перенасичений людьми і досить  контрастний за рівнем.

Куди точно не рекомендую – Баронко, бо з нього ціла історія вибратися кудись та й рівень житла такий собі.

Мірафлорес середня ціна 70 доларів.

Сан-Ісідро (San Isidro) – від 100 доларів, в середньому 140.

Історичний центр – 50 доларів.

Транспорт

В Лімі працює Uber і це прекрасно. Машини правда по типу наших ланосів, в основному без кондиціонерів, і це трохи напружує, бо Ліма є другим у світі за сухістю містом після єгипетського Каїру (3 см на рік опадів), тож тут доволі жарко і безвітряно. Проте ціна на Uber нижча ніж в таксі. Наприклад таксі з аеропорту до Сан-Ісідро коштує 20 доларів, а Uber – 13. Чекати його правда можна трохи довго. Величезне місто не дуже пристосоване до тої кількості транспорту, що там є, отже пробки там фактично цілодобові. І якщо на екрані 10 хвилин світиться, що машина буде через 7 хвилин – це нормально. Якби вона могла їхати, то очевидно і була б через 7 хвилин, але напевно їхати не може.

З історичного центру до Мірафлорес вартість поїздки буде не більше 10 доларів. В середньому поїздка обходиться 5-7 доларів.

Місцеві дуже пишаються своїм громадським транспортом, автобуси чомусь називають метром, можливо тому, що вони величезні і часто мають виділену лінію для пересування, але черги на них просто кілометрові, тож я вирішила не експериментувати навіть з цікавості.

Що робити

В місті працює варіант Hop-on-Hop-off, вартість 25 доларів, замовити і подивися маршрут можна наприклад тут https://www.viator.com/tours/Lima/City-Sightseeing-Lima-Open-Top-Bus-Tour/d928-5694LIM?pref=02

Місцеві туристичні компанії будуть значно дешевше, часто просто вдвічі. Вони пропонують досить багато різних турів, зокрема по місту, який буде складатися з: туру автобусом (в залежності від кількості людей може бути мікроавтобус, або великий автобус), пішохідного туру історичним центром, і відвідин декількох музеїв, при чому все це з гідом. Для мене також було великою перевагою, що вони забирають тебе прямо в твоєму готелі.

Взагалі, перуанці пропонують тури куди-небудь, навіть по музеях, але не скрізь варто їх брати, часто можна приїхати самому, що буде значно дешевше, але ви нічого не втратите, бо по території так чи так можна пересуватися тільки в супроводі гіда і в групі.

Отже,

  

Huaca Pucllana – величезна територія, яка складається з ритуальної піраміди та залишків сервісних приміщень – тут готували їжу, робили цеглини, з яких і побудована піраміда, тощо. Це мала частина ритуального комплексу доісторичного періоду, не до кінця вивчена, тож на частині території до цього часу працюють археологи. Надзвичайно цікаве і унікальне місце. Вхід 6 доларів, ціна включає послуги гіда в групі.

Район Мірафлорес, власне його прибережна зона, яка перетворена на паркову зону.

Баранко – якщо є час, можна заїхати, вважається мистецьким районом, на справді складається з півтори вулиці, до яких треба годину їхати, тож візит сюди – на власний розсуд.

Real Felipe Fortress –  це форт часів іспанської окупації, який до цього часу використовується як військова база, тому ходити можна тільки в супроводі гіда, який до речі може говорити українською. Іспанці використовували форт для оборони від піратів, які регулярно пробували відібрати золото і срібло, що іспанці переправляли до Іспанії. Для боротьби з піратами були побудовані наприклад лабіринти (щоб пірати там елементарно заблукали і самі прийшли до рук), по яких зараз можна походити. Форт знаходиться фактично поза містом, тож для мене була цікавою дорога до нього – через місцеве гетто, досить екзотично, але побачити цей район можна хіба що проїжджаючи на таксі, в інший спосіб – небезпечно.

  

Parque de la Reserva - парк фонтанів – величезна територія різноманітних фонтанів, кожен з яких наповнений окремим змістом – є фонтан, який символізує неперервність життя, фонтан магії, є фонтан-сюрприз, де вода починає струмувати несподівано із різним напором, що дуже подобається і дітям і дорослим, які цілим натовпом просто купаються в цьому фонтані, і ще багато всяких інших принад і краси. Біля кожного є пояснення, територія величезна, кожні півгодини починається 15-хвилинне водне шоу – фільм, для якого екраном слугує фонтан. Їхати варто ввечері, вхід коштує 1,5 долари, натомість екскурсійний тур коштуватиме 15.

Ліма має найбільшу в Латинській Америці китайську громаду, отже в місті відповідно є China town.

В Лімі величезна кількість музеїв, я би рекомендувала музей Oro – зібрання колекції виробів з золота давніх часів, вхід 11 доларів.

А також Larco (вхід 10 доларів) – історії і культури народів Перу, дуже цікаво, містить цілий поверх присвячений перуанській «Кама-сутрі» - величезна колекція виробів з глини зі сценами сексу в усіх можливих варіантах.

З Ліма можна замовити досить багато цікавих одноденних екскурсій, найвідоміші, але звичайно не всі:

Nazca Lines – це сотні гігантських фігур, які можна побачити тільки з висоти польоту, з зображенням птахів, павуків, риб тощо в пустелі Сенчура. Фігури викладені камінням, вважається, що створені представниками культури Наска між 200 роком до н.е та 700 роком н.е. Проте ніхто не може зрозуміти, як їм це вдалося, тож дуже поширеною є думка, що авторство цих фігур належить представникам інопланетних цивілізацій.

Коштує тур в більшості агенцій 450 доларів, але якщо замовляти у місцевих компаній, то буде вдвічі дешевше – 270 доларів.

Караль (Caral) – вважається найдавнішим відомим містом Америки і найбільш добре вивченим поселенням цивілізації Норте-Чико. Кошт від 250 доларів

Palomino Islands – острів недалеко від Ліми, стоянка морських левів, з якими можна поплавати.

Замовити тури можна наприклад тут: http://www.limavision.com/
Або в історичному центрі буде мільйон бариг, які продають тури, що буде дешевше.

Їжа

Їжа, якщо чесно, така собі. Я рекомендую дивитися відгуки на yelp та tripadvisor, хоча це також не завжди рятує. Ми двічі попадали з рекомендаціями на місця, які самі нікому би не порекомендували. Натомість знайшли місце, де їжа – це мистецький шедевр, а подання – шоу. Тож дуже рекомендую – Astrid y Gaston в районі Сан-Ісідро. Трохи дорого, вечеря на двох буде мінімум 100 доларів, але варто побувати, нічого подібного за смаком я ніде більше не пробувала.

Середній рахунок в нормальному місці за вечерю на двох складатиме 40 доларів, в закладах місцевого пошибу ми їсти не ризикнули.

Родзинка перуанської кухні звичайно – guinea  pigs, або морська свинка по нашому, їх готують скрізь – і в дорогих ресторанах і в вуличних забігайлівках, трохи стрьомно, але на справді смачно.

Іншою особливістю перуанської кухні є кока. Кока – це рослинка, з якої теоретично можна здобути кокаїн, але для того треба переробити тонну тієї коки, тож вирощування її і експорт уряд мав лімітувати. Світові кока стала відома завдяки Кока-колі, яка містить екстракт рослини. В Перу ж кока скрізь – цукерки з коки, шоколад з кокою, чай з коки, коротше кока в усіх можливих варіантах, продається як в супермаркетах так і на вулиці. Треба сказати, що кока для перуанців була і залишається також ритуальною рослиною, а також вони наділяють її лікувальними властивостями, використовують наприклад від головного болю або для підвищення життєвого тонусу. Тож я не втрималася і привезла з собою півчемодана коки в варіантах, дуже переживала, щоб на митниці його не відкрили, але слава богу, все обійшлося, тож моя родина підвищує життєвий тонус.