пʼятницю, 28 квітня 2017 р.

Куско, Мачу Пікчу (Перу)

Подорож до Мачу Пікчу починається з Куско і всі рекомендують тут залишитися хоча би на пару днів для адаптації (місто розташоване на висоті 3400 метрів над рівнем моря), але тут цікаво бути і тиждень і місяць. До речі, в мене чомусь була сформована думка, що знамениті тераси – це виключно Мачу Пікчу, але насправді тераси в цій частині країни скрізь – і як історичні пам’ятки, і частину люди продовжують використовувати так само як інки – для вирощування городини.



Куско друге за величиною місто Перу і колишня столиця інків, яку в 16 столітті завоювали іспанці. Вони були впевнені, що винищили місцеве населення повністю, чим чимало розлютили військове начальство, бо тепер не було кому показати де ж золото, заради якого все це й починалось. Але як з’ясувалося пізніше – інки, не в змозі чинити опір, насправді пішли у джунглі і, як говорять легенди, все золото забрали з собою. До цього часу ходять чутки про існування в непрохідних джунглях Golden city (міста з золота), пошуки якого тривають дотепер.  

Давня історія цієї частини світу побудована частково на здогадках, частково на легендах і частково на археологічних дослідженнях, адже давні люди не залишили по собі жодних текстів, бо для передачі інформації тут використовувалися кіпу (мотузкові сплетіння й вузлики), яке ніхто не може розшифрувати і якого не так багато залишилося. Перші текстові описи належать іспанцям, тож в історії до 16 століття загадок більше ніж пояснень.



Віза
для українців не потрібна

Валюта
Соль, курс до долара 1 до 3,25. Обмін валют схожий на наш, крім банків, в історичному центрі купа кіосків з обміном.

Як дістатися
Місто розташоване високо в горах тож найпоширеніший варіант літаком, в основному з пересадкою в Лімі. Аеропорт малесенький отже приймає рейси тільки з 6 міст – більшість з Ліми, ще декілька внутрішніх рейсів, а також з Боготи та Ла Пасу. З Ліми білет близько 200 доларів в обидва боки.
Зараз йде будівництво другого величезного міжнародного аеропорту біля сусіднього з Куско містечка, який буде приймати прямі рейси і з Європи і з США, що як сподівається влада, допоможе розвитку туризму.
Є ще поїзд, за якихось 20 доларів і довгу дорогу також можна дістатися з Ліми. Для студентів і тих хто, хоче зекономити гроші і має час – може бути варіантом.



Житло
Місто останнім часом під напливом туристів дуже розвинулося, тож можна знайти житло на будь-який смак від гостелів до нормальних готелів. Більш-менш пристойне житло можна знайти від 80 доларів за ніч. Містечко порівняно невелике, тож з більшості локацій буде близько до історичного центру, який в свою чергу і є найпопулярнішим місцем зупинитися.



Транспорт
В місті їздять жахливого виду маршрутки, забиті місцевими, але їхати туристам майже нікуди, бо все або знаходиться на відстані пішохідної прогулянки, або якщо тур - то він відповідно передбачає транспорт.
Таксі досить дешеве – з аеропорту до готелю 3 долара.
А це місцевий популярний транспорт:



Що робити

Куско має неймовірну кількість пропозицій на тури, як на півдня так і на пару днів, всі перелічити буде важко, тож можливо залишайте собі додатковий час на щось цікавеньке.

Існує два види city tour – кожен включає огляд історичної частини міста + огляд ще 4-х пам’яток близько міста (Sacsayhuman, Qenqo, Pucapucara, Tambomachay – це все будівлі інків, з терасами, різного призначення). Тож кожен тур складається з пішохідної частини та автобусної. Різниця поміж ними – в одному варіанті ви заходите в середину будівель, а в другому – ні. Вартість близько 10 доларів. Тривалість 2 години.



Maras Moray – тераси в формі кола. Завдяки такій конструкції кожен рівень терас має різний клімат -  тут була експериментальна база інків - центр селекції – вони виводили нові сорти городини, які потім передавали по всій країні. Тому тут до цього часу існує якась нереальна кількість сортів картоплі наприклад.



Тур також включає відвідини Marasal – 300 басейнів видобутку солі в горах. В басейни природним шляхом стікається солена вода гірської річки, на сонці – випаровується і залишається сіль. І до цього часу це все ще реальний видобуток солі. Вигляд – неймовірний. Вартість 30 доларів. Це денна екскурсія.



Sacred Valley – це два надзвичайно цікавих містечка інків Pisac і Ollantaytambo
Pisac – давня фортеця інків, яка складається з двох частин – укріплення і храмової частини.  



Ollantaytambo – досить велике місто, яке інки не встигли завершити. Складається з декількох частин – звичні вже тераси для вирощування городини, господарська частина, наверху військові укріплення і храмова частина. На протилежній горі – залишки сховищ для продуктів. Для того, щоб забезпечити їжею населення протягом сезону дощів, вся вирощена продукція піднімалася на гору в спеціальні будівлі (як вони потім звідти пайки ділили – невідомо). Також дивують величезні оброблені плити каміння, з якого побудована верхня частина – ніхто не знає точно як можна було їх транспортувати і обробити, бо металу інки не знали. Археологи начебто знайшли знаряддя праці зроблені з позаземного матеріалу, ймовірно метеоритів. Місто дуже добре збереглося. Одноденна екскурсія. Вартість  від 65 доларів, включає вхідні білети до Pisac і Ollantaytambo та обід. Одноденна екскурсія.



Chinchero – невелике містечко в священні долині інків, в якому є залишки палацу короля Інки Тупаку, і місцевий ярмарок. Зараз тут можна щось купити не тільки в неділю, коли всі з’їжджаються зі своїми виробами, а також існує досить велика кількість «базарчиків» біля кожної майстерні. Славляться ткацтвом і пробують відродити та розвинути давнє ремесло. Вироби досить дорогі, бо ручна робота і натуральні фарбники. Спеціально можна не їхати, бо котрась з екскурсій включатиме зупинку тут.



South Valley – це огляд двох містечок Tipon і Piquillacta. Tipon – це ще одне містечко інків, яке цікаве в першу чергу водними терасами. Piquillacta – це розвалини міста народу уарі, який був до інків. Вартість 30 доларів, тривалість – півдня.

Для любителів пригод можна замовити рафтінг, тури на велосипеді та конях, і ще безліч чого.



Ну і звичайно Мачу Пікчу – місто понад хмарами, яке було знайдене цілком випадково і тільки 100 років тому. Це несправжня назва - справжньої ніхто не знає, тож місто дістало ім’я гори, де розташоване. Побудова міста має форму кондора. Розказують, що імперія інків мала релігійну кризу, бо люди, які вірили, що після смерті вони попадуть до раю, раптом зрозуміли, що немає способу перетнути Небесну ріку (наш Чумацький шлях). Люди зневірилися, перестали поважати закони, добре працювати, почався безлад. За деякий час верховні жерці знайшли рішення – кондор переносить душі. І Мачу Пікчу повинно було стати втіленням цього символу, фізичним поєднання реального світу і небесного. Відчуття при візиті передати неможливо, таке враження - наче ти справді знаходишся на межі світів.  



Дістатися до Мачу Пікчу можна в декілька способів. 

Досить популярним є тур Inca trail – пішохідний маршрут дорогами інків з Куско до Мачу Пікчу. За 4 дні група проходить 82 км. З рюкзаками, ночівля в палатках. Цікаво, що можна найняти когось, хто буде нести ваші речі, дівчатка часто так і роблять. Назад до Куско – поїзд. Тільки у супроводі гіда і обмежена кількість людей. Кажуть, що важко, але цікаво. Вартість 450 доларів. Дорога закрита в сезон дощів.



Найпоширеніший спосіб дістатися Мачу Пікчу – поїзд.

Поїзди є різні – звичайні, панорамні, розкішні. Відповідно за різну ціну. Панорамний поїзд (віконця в даху) бізнес-класу коштуватиме 150 доларів. Звичайно поїзди їдуть з Куско, але січень, лютий та березень (сезон дощів) поїзд ходить від Ollantaytambo – це дві години автобусом від Куско. Мачу Пікчу розташоване високо на горі, отже поїзд прибуває до містечка Aguas Calientes, через ранні екскурсії (підніматися на Мачу Пікчу починають з 5-ї ранку) в більшості випадків люди або ночують в Aguas Calientes, або й залишаються тут на день-два. Але можна замовити й денну екскурсію з Куско, правда доведеться трохи обмежити, що можна побачити.



З Aguas Calientes на Мачу Пікчу можна піднятися автобусом або пішки. Автобус в обидва боки коштує 20 доларів. Відповідно з 5-ї рано і о 2-й годині дня на верх вже ніхто не піднімається.

Екскурсія складається з декількох частин – територія самого міста тільки у супроводі гіда, і самостійні прогулянки - заключна частина Inca trail до воріт Сонця, відкривається прекрасний вид. І Inca bridge – частина міста з іншого боку і ще один trail з прекрасним видом.



Також Мачу Пікчу має ще дві частини за додаткову плату: Huayna Picchu та Mountain. Huayna Picchu – гора, на якій жив верховний жрець. Туди окремий вхід з території міста і білети треба замовляти за пару місяців. Mountain – власне гори протилежного вже боку з неймовірним видом на місто, Анди та долину. Кожна з них – додаткові 16 доларів.
Замовити можна тут: http://www.machupicchu.gob.pe/
Все обійти не вийде – територія занадто велика для одного дня.




Я замовляла дводенний тур Sacred Valley + Мачу Пікчу, виглядає, що у одній з найліпших агенцій www.machupicchuviaje.com

Вартість дводенного туру 395 доларів, включала вхідні білети, гід, квитки на поїзд в обидва боки, квитки на автобус в обидва боки, 1 ніч в готелі, обід, транспорт з Куско до Ollantaytambo і назад.
Тільки вхід на Мачу Пікчу коштує 70 доларів.



Трохи про сервіс і замовлення турів

Перуанці справжні бариги. Вони пробують продати тобі що-небудь хоч за які-небудь гроші і скрізь. З ними можна торгуватися і одночасно треба мати на увазі, що у них власне поняття про сервіс та комфорт.
Туристичних агенцій в Куско – безліч. Підходять і пропонують тури на кожному кроці, як на турецькому базарі. Тож не обов’язково бронювати все заздалегідь – все можна замовити на місці і воно буде значно дешевше. Наприклад, мій дводенний тур міг би коштувати 340 доларів замість 395. На відвідини Мачу Пікчу є обмеження скільки людей в день може там побувати, але місцеві стверджують, що ще такого не було, щоб хтось хотів поїхати і не попав.



 Але з сервісом в них таки досить специфічно. Тур по місту виглядає буквально так – наловили людей в різних кінцях різними агентствами і потім починають водити в пошуках місця збору, по дорозі щось уточнюючи один в одного, змінюючи локацію, з’ясовуючи хто гід.
Мій дводенний тур виявився справжнім квестом. За два дні я мала напевно з десять осіб від агентства, які відповідали за різні етапи моєї подорожі, час від часу залишаючи мене на призволяще десь серед Анд. Хтось тільки забирав мене з готелю, через певні проміжки часу неочікувано з’являлися різні люди тільки щоб надати мені інформацію про подальший план, різні особи - зустрічали, проводжали, везли, супроводжували, просто показували рукою де залізничний вокзал, малювали від руки карти як дістатися до наступного місця… Справжній кругообіг перуанців в турі… Нічого страшного зі мною звісно не сталося, але добре було би знати про такий розпорядок наперед, щоб не нервуватися і розуміти, що відбувається.
А це карта, за якою я мусіла знайти групу Космос :) 



Їжа

В першу чергу звичайно – кока, яку тут офіційно дозволено вирощувати. Чай з коки люди п’ють літрами і це справді допомагає адаптуватися.
З цікавого, що варто спробувати - guinea pig, або морська свинка по-нашому, севіче і я би рекомендувала спробувати м'ясо лами та альпаки у різних варіантах. Унікальним є пиво з кукурудзи, але його треба шукати, бо процес виготовлення зберігає досить мала кількість людей.
У звичайному невибагливому варіанті поїсти можна в межах 10 доларів, більш гарне місце з автентичною кухнею буде близько 50 доларів на особу.
Можна спробувати також вуличної їжі.



Шопінг

В першу чергу ювелірні вироби, які є з одного боку унікальними, з іншого – порівняно недорогими. Попитом користується в першу чергу срібло, навколо досить фабрик, де і видобувають срібло і відразу виготовляють вироби. В магазинах можна торгуватися і часом можна значно знизити ціну.
Також популярні вироби з альпаки – килими, шалики, светри – безліч варіантів. І мільйон художників, які за недорого продають досить цікаві роботи.
І кока – чай, шоколад, цукерки, все до речі можна купити також в аеропорту.

#МачуПікчу #MachuPichu #Куско #Cusco #Перу #Peru


неділю, 2 квітня 2017 р.

Домініканська республіка

Домініканська республіка в Україні досить популярний напрямок, але правда в тому, що це найменш цікаве місце, куди можна було б поїхати, а зважаючи на кошт, то я би тричі подумала. Курорти принадного all inclusive в Туреччині будуть не тільки багато дешевшими, але й значно комфортнішими, в той же час Єгипет буде багато більш екзотичним. А якщо вже намірилися витратити трохи грошей, то я би їхала на Майорку. Але ми в Домінікані J



Віза

Українцям не потрібна
Валюта
Песо, багато песо, курс до долара 1 до 46. Довелося згадувати наші 90-ті і звикати до тисяч.

Як дістатися
Літаком до Санто Домінго (білети порівняно дорогі) або до Пунта Кана (трохи дешевше, але все одно зазвичай дорого).
Аеропорт в Санто Домінго - малий і не зручний, при вильоті треба передбачити як мінімум годину, щоб встигнути перейти митний і паспортний контроль, для яких треба додатково заповнювати папірчики на виліт. Priority line - не існує, і це теж треба врахувати.

Безпека
Не надто безпечно. Низький рівень життя (нормальна зарплата близько 200 доларів), як відомо, підвищує криміногенний рівень. А це їхня економічна ситуація:




Санто Домінго

Це найперше місто в Америці – власне саме сюди доплив Христофор Колумб в пошуках Індії. І власне звідси почалася експансія всього латиноамериканського континенту.
Місто велике і контрастне, близько 2 мільйонів жителів, більшість – бідота і бруд, є правда і новий район та невеличкий історичний центр, куди всі і їдуть. Не зважаючи на те, що місто стоїть на березі Карибського моря, пляжів тут немає – кам’янистий берег і дуже глибоко.
Культура – це суміш культури місцевих народів, африканських впливів (іспанці для різного роду робіт активно завозили рабів з Африки, бо місцеве населення було малочисельним) та відповідно іспанців.
Власне все цікаве в місті можна подивитися за півтора дні.



Найголовніше – це звичайно історична частина, або zona colonial.
Існують city tour, але замовити їх можна тільки для двох (50 доларів на особу), якщо сам – сам і гуляй без пояснень. Причому так співпало, що офіс компанії організатора турів був в нашому готелі, відповідно від нашого готелю від’їжджав автобусик, але взяти мене вони відмовилися, бо мене не двоє. Натомість я автобусик побачила в місті тільки з двома пасажирами в середині. Ну таке. Замовити, для тих, хто два, можна тут: https://www.viator.com/tours/Santo-Domingo/Santo-Domingo-Sightseeing-Tour/d5622-6973CITY
Зате з Пунта-Кана, протилежний кінець острову, турів – на вибір.



Отже ми після тривалих пошуків знайшли аудіотур виключно по історичному центру – супровід записаного аудіо (як в музеї) пішохідного маршруту, він є декількома мовами (анг, фр, іспанська, рос), коштує 20 доларів, на додачу до навушників видають мапу. Історичний центр порівняно невеликий, тож навіть я, зі своїм природним невмінням читати мапи, таки дійшла до всіх об’єктів. В вартість включено також вхід в декілька музеїв: будинок Колумба, королівський палац, національний пантеон, фортеця та перша в Америці церква. Екскурсії по цих музеях включені в запис, що дуже добре, бо виглядає, що це єдиний варіант дістати інформацію про експонати. Правда частина пронумерованих на мапі пам’яток в аудіогіді не існує, але в принципі інформації досить.
Замовити можна онлайн тут:
Також від будинку Колумба на Plaza Espana (плаза Іспанія) стартують пішохідні екскурсії, початок о 10-й, замовлення прямо на місці. Ще їздить маленький екскурсійний поїзд від Basilica Cathedral of Santa Maria la Menor (їх основний храм), в якому для іспаномовних записаний тур містом, для англомовних працює гід. Так що ну їх ці city тури, але пошук альтернативи зайняв три дні.



Columbus's Lighthouse величезна будівля, перше призначення якої, на скільки я розумію, бути маяком, але маяк вони включають раз на рік на день Колумба, бо дорого. Перший поверх – музей мистецтва, не надто цікавий – по пара експонатів з кожної країни. Але тут я наприклад дізналася, що в традиції місцевих племен було народжувати дітей в воді. Що в решті будівлі – невідомо. А от що цікаво – саме тут знаходиться прах Христофора Колумба, він помер в Іспанії, але заповідав поховати його тут. Тож його перевезли, збудували йому каплицю, і навіть, що його не дуже люблять, але мусять тримати.
Вхід 100 песо, або 2 долара. Можна попросити знайти англомовного гіда, який за чайові зробить екскурсію – 30 хвилин і ви все бачили.



Los Tres ojosабо три ока по нашому – парк з озерами в печері. Вода в озерах прісна, з підводної річки, раніше їх використовували для купання, одне з них називається Las damas – там купались жінки і діти, бо воно мале і мілке. Колись це було одне озеро, але корал трохи впав і розділив його на три частини. Власне звідси і назва, хоча озер на справді 4, четверте люди знайшли вже після того, як прижилася назва. До останнього озера можна дістатися переправою за 1 долар.
Вхід коштує 100 песо, але за 1200 песо (26 доларів) можна взяти англомовного гіда, який трохи порозказує історій. За тривалістю – 1 година
Дістатися туди можна тільки на таксі.



Plaza de culturaплоща музеїв. Не аж надто цікавих. Тут розташовані національний театр (El Teatro Nacional), музей сучасного мистецтва музей історії та георграфії, природничий музей, музей домініканськиї людей (Museo del Hombre Dominicano) та національна бібліотека.

Museo del Hombre Dominicano – фактично історія людей, які жили на острові від початку, це навіть скоріше історичний чи археологічний музей. Кошт – 100 песо, якщо попросити – дадуть безкоштовно аудіогід.
Музей історії – це не про історію, а скоріше – флора і фауна, більш новий, але не надто цікавий з муляжами тваринок і рослинок. Кошт 70 песо.
Інші музеї були зачинені, але можна передбачити, що вони такі самі за наповненням, тобто не найцікавіші на світі.



Ботанічний сад – величезний і цікавий, щоб подивитися основну частину саду щопівгодини вони організовують екскурсії на маленькому поїзді, за однієї умови правда – якщо буде не менше ніж 5 людей. А людей там треба сказати небагато. Представлені як ендеміки, так і екземпляри з інших країн, як наприклад японський сад.
Кошт щось близько тих самих 100 песо (2 долари), поїзд - 5 песо, на території є також музей екології – 70 песо (1,5 долари), дістатися можна тільки на таксі.



В описах міста для туристів скрізь рекомендується прогулятися набережною – це вулиця Джоржа Вашингтона, чесно кажучи – нічого особливого там немає, більше того – вона порядком розтрощена, а коли я таки нею прогулювалася -  це чомусь викликало нездоровий ажіотаж у місцевих, які з вікон автомобілів мені кричали: «What are you doing?».


Житло

В Санто Домінго найпопулярніші місця – історичний центр або набережна – вулиця Джоржа Вашингтона, тут розташована основна частина нормальних готелів. Правда треба бути готовим до того, що в Sheraton може пропадати світло наприклад. Зате вони за кожен день, за те, що ти не міняєш рушники дають по 5 доларів на обід J Готелі сполучені з казино, яких тут безліч. Сервіс назагал добрий і люди дуже приємні.
Про пляжний відпочинок – нижче.

Їжа



Назагал смачно, порції величезні, є цікаві ресторани з місцевою кухнею та танцями. Пара особливостей – назагал чайові вже включені в рахунок, а також в більшості випадків ціни в меню вказані без податку, це означає, що щоб дістати кінцеву вартість треба збільшити ціну на 28% (10% чайові і 18% податок).

З ресторанів я би рекомендувала пара цікавих:

Restorante el Conuco – недалеко від набережної в частині основного розташування готелів, цікавий інтер’єр, прекрасна місцева їжа, розважальна програма, рахунок на двох з алкоголем в середньому 50 доларів.

Mesón de la Cava  ресторан прямо в печері, в нові частині міста, виглядає як щось абсолютно унікальне, має знаменитого шеф-повара, рахунок на двох буде від 150 доларів.

Pat'e Palo - історичний центр, рекомендується всіма путівниками і заслужено, готують смачно, сервіс прекрасний, але трохи набридають вуличні музиканти, що маленькими групами підходять до столиків, щоб заграти і відповідно заробити, створюючи жахливу какофонію.

Поснідати можна в Bakery  - кава і тістечко – 140 песо, повний сніданок з чимось посерйозніше -  від 500 песо. Сендвіч і сік, в якості перекуски -  200 песо.
Ну і трохи екзоичних танців вам з ресторану :)





Транспорт

 
Громадський транспорт - тіпа наші маршрутки, їздить зменшена копія наших лазів, в відкритих дверях яких висять люди. Тож мені було трохи страшно, хоча один «запихач» людей таки пробував мене в цей транспорт засунути. Я не погодилася.

Нормально працює Uber, середня поїздка 2-3 долари, водій може нагодувати цукерками, тож цілком можна використовувати, більше того вони перша країна, де запровадили Uber motorcycle, тобто Uber на мотоциклах. Через шалені пробки такий сервіс досить популярний. Для поїздки видають шоломи і жилети, тож виглядає досить безпечно, але я не ризикнула.
Можна знайти приватного водія - за 20-30 доларів скрізь возитиме цілий день.

Орендувати машину можна – є всі міжнародні компанії, але не варто. Wikitravel пише: «people drive fast and furious, breaking every imaginable rule». Іншими словами – вони їздять без правил. З огляду на те, що бензин тут дорогий, приватний водій виглядає найоптимальнішим варіантом. В приватних повідомленнях можу ділитися контактами чудового англомовного Альберто J



Пляжі



Домінікана знана в першу чергу через пляжний відпочинок і в основному це Пунта Кана. Але ми не такі як всі, тож вирішили проінспектувати, чи існує ще щось, і поїхали до південної частини острову (є низка містечок на узбережжі з готелями – Boca Chica, Juan Dolio, район La Romana), де як писалося в путівниках також гарні пляжі. Не всі путівники, як виявилося, пишуть правду J хоча зрештою важко очікувати, що в надії заманити туристів, хтось справді напише про гори сміття і міста, які стали наполовину привидами з величезними захаращеними покинутими територіями недобудованих резортів. Ціни на решту, що таки працюють і знаходяться прямо на березі, від 300 доларів за ніч, якщо пощастить, а то й дорожче. Те, що дешевше – передбачає прогулянку до пляжу через смітники і власне плату за цей самий пляж.
 
Можна замовити екскурсії, фактично всі коштують 60 доларів за особу.



Тож порада, кого це цікавить - не робіть так як ми, і якщо вже неодмінно хочеться бути в тренді і побувати на цьому острові, то дотримуйтеся традиції і їдьте таки в Пунта Кану. А ще краще в Пуерто-Ріко – все ж буде багато ліпше і те саме Карибське море.