Еквадор

Серед усіх країн Латинської Америки, ще раз я би повернулася саме до Еквадору. І для цього є декілька причин. Крім екзотичної для нас природи, унікальної культури, великої кількості давніх історичних пам’яток і досить розвиненої туристичної інфраструктури, це неймовірні люди. В Еквадорі не почуваєшся туристом, почуваєшся скоріше родичем, якого чекали в гості. Це не просто високий рівень сервісу, вони щиро раді тебе бачити, а їхня любов до власної країни просто захоплює. Ми перше думали, що нам щастить з готелями і гідами, але фактично кожен таксист, який говорив англійською, пробував нам розказати майже про кожну рослинку, яку ми проїжджали і переймався чи ми побачили їхні основні пам’ятки і давав рекомендації куди ще поїхати. Безпечно і чисто. Чисто аж до незвичності, ми приїхали до Кіто в день міста, і це перший раз в моєму житті, коли я побачила, що величезний натовп за день свята не залишив по собі зовсім ніякого сміття. Вони святкували так, що прибирати було нічого! Кажуть, що довго цьому вчилися. Така сама ситуація – куди б не поїхав – це може бути маленьке і бідне село, але чистота буде найзразковіша. Тож країна з усіх точок зору – точно варта уваги.

Найпопулярніші туристичні напрямки: Кіто, Галапагоські острови, пляжний відпочинок (Салінас, Плайяс, Пунта Карнер і Олон) та джунглі.

Віза. Для українців не потрібна.

Валюта. Американський долар. Десь в них є залишки своєї валюти, але в основному – це американський долар. Так сталося через гіперінфляцію, коли валюта знецінювалася не просто кожен день, а фактично кожну годину. Відповідно навіть ціни в магазинах змінювалися кожну годину. Тож президент для того, щоб зупинити цей процес у 2000 році прийняв рішення про перехід на долар і це спрацювало. Правда вони тепер переживають, що їхня економіка залежить від американської і вони тут не мають ніякого впливу.

Кіто

Кіто – столиця Еквадору, друге в світі за висотою розташування місто після Ла-Паса (2800 м над рівнем моря), довжина якого 60 км, розташоване на боці вже недіючого вулкану. Місто можна поділити умовно на три основні частини: старе місто, відповідно нове і La Mariscal  - арт-район з жвавим нічним життям. Старе місто Кіто – найбільша за площею і найбільша, що збереглася в первісному вигляді, історична частина по цілій Америці. У 1978 році історичний центр Кіто став одним з перших об'єктів, внесених до Списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Близько 40 церков, 16 монастирів, 17 площ (плаз), музеї, театри, будинок президента,  і звичайно ресторани, зокрема з прекрасним видом на місто. Нова частина (прямопротилежний бік) – це сучасні хмарочоси і парки, тут знаходиться більша частина відомих мереж готелів.

Житло

 Вибір величезний «від-до»: від відомих мереж п’ятизіркових готелів до різного виду хостелів. Місце для вибору залежить від того чи хочете бути в комфортних умовах і нових кращих готелях і тоді це нова частина, чи важливо бути близько історичних пам’яток, чи цікавить постійний рух і тоді це La Mariscal . Тут треба пам’ятати, що в будь-якому разі добратися з однієї частини міста в іншу досить легко, дешево і відносно швидко.

Транспорт

Я рекомендую таксі.  Власне, всі рекомендують таксі. За 5-7 доларів можна дістатися протилежного кінця міста, таксі з аеропорту до нової частини міста – 20 доларів. Громадський транспорт також розвинений, але з уваги на ціни на таксі ми навіть не пробували його тестувати. Більшість таксистів – не говорять англійською, але на рівні сервісу то не позначається, завжди довезуть куди треба, добре знають місто і малоймовірно, щоб обдурили з ціною – знову таки – вони люблять туристів і хочуть, щоб всім у них сподобалося. Не радила би брати машину на прокат. Не зважаючи на те, що дороги в країні – прекрасні, це гірська місцевість, відповідно досить стрімкі і назагал вузькі вулиці, машини всі з механічною коробкою передач і вельми специфічний рух – навіть порівняно з Києвом, я би сказала, що стиль їзди більш агресивний і як на мене не до кінця зрозумілий, найважливіша частина в машини тут - сигнал, кількість видів сигналу – важко порахувати, складається враження, що у водіїв існує своя мова, і вони весь час протягом їзди обмінюються різного характеру повідомленнями. Якщо не володієш їхньою мовою – легко попасти в, як мінімум, неприємну ситуацію.

Що робити

Я люблю починати знайомство з містом з Hop-on-Hop-of, бо це дає можливість створити загальне уявлення про місто, але в режимі досить вільного пересування, адже можна виходити і заходити де хочеш. В Кіто прекрасна мережа Hop-on-Hop-of, добре позначені зупинки, є графік руху, тож орієнтуватися досить легко. Маршрут охоплює і старе і нове місто, якщо ніде не виходити, то довжина маршруту приблизно 2,5 години. Але в будь-якому разі – це знайомство з основними архітектурними пам’ятками, розраховане на 1 день.

Пішохідний тур старим містом.  В Кіто є чудова можливість скористатися безкоштовним пішохідним туром історичною частиною. Причому він включає не тільки архітектурні пам’ятки, а й наприклад візит на місцевий ринок, з розповідями про місцеві фрукти і як їх їсти (а там справді потрібен окремий курс) та місцеву кухню. За часом – пара годин, залежить від групи, бо як будуть питання чи побажання – гід обов’язково виконає, але то може трохи більше забрати часу.

Телеферіко. Канатна дорога на верхівку вулкану, на боці якого власне і розташоване місто. Ціна –  10 доларів. Черги залежать від сезону, мені пощастило – черги не було зовсім. В добру погоду згори відкривається прекрасний вид на місто. Є також доріжки для пішохідних прогулянок, є кінні прогулянки, де можна дістатися до місць, з яких відкривається прекрасний вид на діючі вулкани. Вулканічний парк для дітей. Дістатися найпростіше – на таксі (близько 5 доларів з будь-якої точки міста).

Нічне життя. Варто також відвідати ввечері район La Mariscal. Життя тут починається десь з 7 години вечора. Це купа барів і клубів, різного розміру, з різною музикою, кожен з унікальним дизайном. Дивно при цьому відсутність какофонії. Тож варто один вечір приїхати сюди на вечерю, а потім ходити від бару до бару. Маса вражень забезпечено.

В місті також величезна кількість музеїв, які знайомлять з місцевою унікальною культурою. Наприклад національний музей https://www.lonelyplanet.com/ecuador/quito/attractions/museo-nacional/a/poi-sig/1297824/363359 або художній музей https://www.lonelyplanet.com/ecuador/quito/attractions/museo-guayasamin/a/poi-sig/436396/363359  

Еквадорці, хоча і були певний час частиною імперії інків, до інків себе не відносять, вони мають свою власну культуру і історію. Їхня версія історії – вони стали частиною імперії на короткий час тільки завдяки шлюбу дітей королів, але кожне військове захоплення, що пробували інки, було безуспішне. І якщо наприклад побувати в Перу, щоб було з чим порівняти, то це досить помітно відчувається – і культура і люди справді різні. Перуанці натомість дуже страждають через втрачену велич імперії інків, а з нею і територій (щось мені це нагадує J ). Власне через території аж до 1995 року поміж Еквадором та Перу точився збройний конфлікт.

В Еквадорі фактично стався такий мікс - з місцевої аутентичної культури, трохи від інків, трохи від іспанців. Не зважаючи на те, що країна католицька, вони до цього часу в багатьох моментах дотримуються стародавніх ритуалів.  Так сталося завдяки тому, що за часів колонізації країни іспанцями місцеве населення фактично не було винищене, як це сталося в інших країнах Латинської Америки. І тут велику роль зіграв рельєф місцевості – поміж горами та вулканами досить важко було знайти місцевих, та й причин особливих не було. Тож були місця, яких окупація майже не зачепила, вони іспанців так ніколи й не бачили. Відповідно збереглася культура, мова, традиції, архітектура. І величезна любов та прив’язаність до своєї землі.

Також є величезна кількість одноденних турів навколо міста, які би я особисто дуже рекомендувала. Вартість буде в середньому близько 50 доларів, включаючи транспорт і обід.

Mindo Rainfores – національний парк, з найбільшою кількістю пташок, тут є фактично всі, які живуть на території Еквадору. Унікальна канатна дорога, щоб дістатися в сам ліс, екзотична природа і водоспади. Тур (за додаткову плату, досить символічну) включає також екскурсію на ферму метеликів, фабрику шоколаду, зіплайнінг.

Middle of the World Monument (La Mitad del Mundo) – лінія екватора, монумент з музеєм, де показують всілякі експерименти. Чесно кажучи не так багато цікавого, я би рекомендувала заїхати на екватор по дорозі до Otavalo Marketplace в Cayambe (треба сказати, лінія екватору насправді досить умовна, тож екватор тут скрізь, більше того – він змінюється). Cayambe – це відновлений стародавній величезний сонячний годинник і одночасно календар. Цікаво, що давні поселення Еквадору самі по собі створюють величезний сонячний годинник/календар з Кіто в центрі.

Otavalo Marketplace – величезний локальний маркет, працює тільки в суботу. За фактично копійки можна купити прекрасні речі з альпаки, пончо, вишиванки (так само національний одяг) і ще безліч всього. Досить колоритно. Завершується тур в Cotacachi – прекрасне озеро в кратері вулкану.

Вулкани – невід’ємна частина Кіто, багато, як  Cotopaxi, - діючі (в Еквадорі близько 80 вулканів, 24 з них діючі), до цього часу вулканам поклоняються як божеству і серед багатьох виділяють праотців і продовжують виконувати відповідні давні ритуали. Тож безліч екскурсій до вулканів в варіантах: Avenu of Volcanoes, Cotopaxi National Park окремо Cotopaxi Volcano, але ми взяли Quilota Lagoon – маршрут проходить алеєю вулканів, видно також дихаючий Cotopaxi + власне Quilota Lagoon – ще одне прекрасне озеро в кратері вулкану, з каякінгом, заїздом на місцеві базарчики, неймовірної краси каньйони і місцеві села, де люди живуть ще так, як цивілізації начебто не існує.

Termas de Papallacta Spa – це термальні ванни в кратері вулкану біля витоків Амазонки. Екзотично і приємно одночасно.

Також можна замовити тури з рафтінгу та до джунглів. Але до джунглів треба їхати хоча би на пару днів.

Більшість турів будуть багато більш цікавими і наповненими, ніж це можна прочитати в описі, жодним ми не були розчаровані, так що сміливо можна вибирати будь-що, що впало в око.

Замовити все досить легко – через інтернет, наприклад тут: http://communityadventures-ec.com/

Або тут: https://www.viator.com/Quito/d735?seoListSortOrder=EDITORS_PICK+D-RATING_RANK-DEST_TYPE_RANK-REVIEW_COUNT+D&page=1

Також інформація про тури буде в через одного таксиста, в кожному інформаційному бюро, готелі і хостелі, в місцях продажу білетів на Hop-on-Hop-of, тобто фактично скрізь. Ціна буде плюс-мінус однакова, але замовлення прямо десь на місці можуть зекономити 10-15 доларів порівняно з online замовленням на viator. Також мільйон приватних гідів і часто ціна за день приватно буде така сама як і в групі, так що треба не боятися уточнювати. Транспорт для екскурсій - сучасний і комфортабельний, гіди (всі яких ми мали) – прекрасні, з почуттям гумору і просто копицею інформації, якою залюбки діляться. З задоволенням виконають будь-які прохання. Мене в Міндофорест попхало поза маршрутом в інший бік, бо я побачила позначки «водоспади», група підтримала – гід включився і перелаштувався на нову програму.

 Їжа

 Кухня в Еквадорі дуууже смачна, порції величезні, при цьому не важливо ви замовляєте щось в дорогому ресторані чи це місцева кафешка. Все буде свіже і смачне. Найдешевше – це звичайно заклади для місцевих, буквально за пара доларів можна мати повноцінний обід. Багато місцевих, та й туристів також, ходять на центральний ринок пообідати - досить колоритно, дуже дешево, все свіже, місцева кухня, більшість страв можуть виглядати дивно і я навіть не пробувала запам’ятати назви чи як воно приготовлене, але все можна пробувати, перевірено – безпечно і смачно. Тут напевно як в українців – вони люблять їжу, традиції давні, кухня особлива, але все з городу свіже і всього багато. З задоволенням розкажуть і дадуть попробувати.

Взагалі ресторанний бізнес добре розвинений, тож вибір буде великий.

Серед ресторанів я би рекомендувала Pim's Panecillo (на горі трохи далі від центра) або в старому місті Vista Hermosa -   на додаток до кухні мають прекрасний вид на місто.

Взагалі, як на мене, у Еквадору дуже багато схожого з Україною: це і прив’язаність до землі (тут так само вони крейзі з картоплею), і існуючі до цього часу старі традиції, які поєднуються з тим, що люди знають про все, що відбувається в світі, люблять нові технології, гостинність, відношення до їжі, вони навіть революції, як ми, регулярно влаштовують та міняють президентів, і так само пробують побудувати ліпшу державу, при цьому майже від усіх чути – що перше мусять змінитися люди, потім зміниться економіка, і вони над цим працюють, тож я впевнена, що все в них вийде.